DiscoverНа перспективу
На перспективу
Claim Ownership

На перспективу

Author: Radio NV

Subscribed: 28Played: 164
Share

Description

Кар'єрне зростання, освіта, розвиток особистості та самопізнання
188 Episodes
Reverse
<p>Психологиня Оксана Сашенко розповідає, що кожне покоління має своє місце в родині. Однак часто діти функціонально або емоційно стають “батьками” для батьків, або партнерами - це називають “парентифікація”. Це проявляється у тому, що діти дають поради своїм батькам, вирішують за них, дають навіть непрохані поради, а батьки, наприклад маніпулюють, просячи про допомогу. Про ієрархію в родині, ролі батьків і дітей, які можуть перемішуватися, причини цього явища і наслідки - більше у програмі На перспективу.<br></p>
<p></p><p>Пауза у стосунках потрібна, щоб взяти відповідальність за те, щоб бути з цією людиною. Хтось про це може подумати тільки на відстані,&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—&nbsp;</span>вважає Ольга Євланова, психологиня. На який період можна брати такі паузи? Чому важливо під час паузи зберігати якийсь формат зустрічей? Чи завжди зрада призведе до розлучення? Чому пауза потрібна також після завершення стосунків, щоб пережити усі емоції&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;більше у програмі На перспективу</p><p></p>
<p></p><p></p><p>Горювання&nbsp;—&nbsp;процес, який людина має пройти, щоб вижити, розповідає Геннадій Мустафаєв, сімейний психотерапевт. Людина, яка не дала своїй психіці пережити ці емоції, витрачає зусилля на стримування, що може призвести до депресії, психосоматичних розладів, додає фахівець. Якщо людина застрягає у своїй травмі, варто сходити до терапевта. Шок — перший етап переживання травми, який може тривати 7-9 днів, наступний — відмова сприймати. Далі людину опановує злість, безсилля і прийняття. <br>Що таке травма, які її етапи, чому треба просити про допомогу близьких, щоб розділити горе? Як підтримати людину, яка пережила травму — більше про це у програмі На перспективу&nbsp;</p><p></p><p></p>
<p></p><p>Що таке “перенос” з попередніх стосунків чи з дитячого досвіду? Як це може позначатися на близьких, колегах? Чому проекція&nbsp;— це механізм психологічного захисту, який заважає нам сприймати реальність та людей об'єктивно? Звідки вона береться і як мінімузувати шкоду від неї? Говоримо про це з психологинею Світланою Арефнією у програмі На перспективу</p><p></p>
<p></p><p>Із психологинею Оленою Шершньовою говоримо про дітей і тривожність. Як заспокоїти дітей, підготувати їх до можливих ситуацій, зняти тривожність на тлі новини щодо можливої військової ескалації. Чому такі теми не можна замовчувати? Які форми пояснення обрати для дітей різного віку? Як арт-терапія допомагає дітям, які вже стривожені?</p><p></p>
<p></p><p>Коли двоє разом спробували прибирати, купувати продукти, ділити побутові клопоти і відчули, що це їм комфортно&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;можна пробувати жити разом. Це про зрілість, вважає психотерапевтка, нейропсихологиня Вікторія Любаревич-Торхова. Люди хочуть жити разом, адже це дає їм відчуття безпеки, комфорту. Якщо є відчуття, що це “вона/він”, то варто спробувати жити разом. Однак слід пам'ятати, що чітких ознак, гарантій, що ці стосунки складуться на все життя, не існує. <br>Як правильно почати жити разом, на що звернути увагу? Як закласти правильный фундамент? Коли саме варто починати жити разом? Як відчути цей момент і за яких обставин, бажань, можна це робити? А також як будувати внутрішні правила співжиття&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;більше у програмі На перспективу</p><p></p>
<p></p><p>Психосоматика&nbsp;— це нагадування, що між психікою та тілом відбувається постійна співпраця. Якщо ми не можемо впоратися зі своїми емоціями, особливо негативними, то це впливає на тіло, розповідає Вікторія Мишкіна, психологиня, сімейна і кризова психотерапевтка. <br>Що таке психосоматика? Як це пов'язано з медициною? Чому одні люди, коли сильно перенервують, можуть захворіти, а інші ні? Як зрозуміти, що певне захворювання є наслідком психологічного перевантаження чи стресу? Як фокусуватися на позитиві — розповідає Вікторія Мишкіна у програмі На перспективу</p><p></p>
<p></p><p>Перед святами традиційно підвищується тривожність, адже є звичка все встигнути та зробити ідеально. У цей період в людині вмикається контроль. І найкращим виходом буде&nbsp;— уповільнитися, розповідає психологиня Алла Рожкова. Щоб отримувати задоволення від свят як у дитинстві, слід відпустити внутрішню дитину. </p><p>Як пережити свята і не пересваритися з родичами, а також не втратити спокій у пошуках подарунків?&nbsp; Де набратися енергії? Як після новорічних застіль і відпочинку повернутися до роботи? Більше про це розкаже Алла Рожкова у програмі На перспективу</p><p></p>
<p></p><p>Підсумки року&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;як правильно це зробити і зрозуміти, що вдалося, а що ні? Як коректно планувати наступний рік. Марина Романенко, психологиня, розповідає, що спершу слід осмислити всі події&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;що придбав, а що втратив? Ідеться навіть про емоційні речі. Якщо не було криз і проблем&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;це означає, що людина у стагнації. Якщо ж програші і кризи постійні, без світлих смуг&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;це вже тривожний симптом. <br>Чим корисне створення колеса балансу? Чому важливо написати, за що ми вдячні? Чому з року в рік ми переносимо одні й ті самі цілі? Як це зламати&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;детальніше розкаже Марина Романенко у програмі На перспективу</p><p></p>
<p></p><p>У закоханих період злиття відбувається природньо, нічого нас не дратує в іншій людині, ми її ідеалізуємо. Однак цей період має завершитися без образ, коли двоє вирішують, що також мають відпочивати одне від одного - розповідає психологиня Олена Любченко. Комусь може стати тісно в стосунках через рік, а комусь через 20 років, однак важливо, щоб половинка була цілісною людиною.<br>Зі слів психолога, має бути баланс&nbsp;— спершу зближення, а потім кожен приділяє час собі. Про межі і кордони в стосунках, як не розчинитися одне в одному та чи справді я+я дорівнює ми&nbsp;— у програмі Ілони Довгань На перспективу</p><p></p>
<p>Парна терапія - спроба налагодити комунікацію. Якщо двоє відважились на першу консультацію - вони готові боротися за стосунки, це хороший сигнал, розповідає сімейна психологиня Світлана Шумська. Буває, що пара не готова відмовитись від ілюзій і працювати, однак будь-яка криза - це розвиток стосунків.  Зазвичай у парі є той хто нападає, а є той, хто уникає конфлікту - тоді криза затягується. Що таке парна психологічна терапія? У яких випадках потрібен саме такий формат? Які наслідки таких візитів до фахівця? Чим це відрізняється від індивідуальної терапії говоримо зі Світланою Шумською у програмі На перспективу.</p>
<p></p><p>Від емоційного інтелекту залежить вміння розуміти свої і чужі емоції, будувати відносини, а також професійний успіх,&nbsp;— розповіла Анна Резніченко, психологиня, експертка з профорієнтації. Емоційний інтелект має такі складові як самосвідомість — розуміння, що я відчуваю і чому, вміння володіти собою, та соціальна свідомість — вміння розуміти емоції оточуючих, а також управління взаємовідносинами. Як розвинути свій емоційний інтелект, які практики використовувати? Чому це важливо для стосунків і робочих відносин? Як відділити емоції від ситуації і не звинувачувати інших? Як виховувати змалку емоційний інтелект&nbsp;— у програмі На перспективу</p><p></p>
<p></p><p></p><p></p><p>На початку стосунків складно зрозуміти, що перед вами аб'юзер чи аб'юзерка, адже вони досить уважні й турботливі, розповів Геннадій Мустафаєв, сімейний психотерапевт. Аб'юзерами найчастіше стають жертви насильства. Переважно вони бачили це в дитинстві і самі з цим стикались. Які етапи емоційного насильства переживають пари? Як напруга і тривога переходить у вибух емоцій, визнання провини, а далі змінюється черговим затишшям, так званим “медовим місяцем”. Аб'юзери принижують іншого, щоб&nbsp; таким чином підвищити свою самооцінку і відчути свою цінність. Як розпізнати аб'юзера? Чи може така людина змінитися? Про все це у програмі На перспективу.</p><p></p><p></p><p></p>
<p></p><p>Проблеми з комунікацією виникають, адже у людей різні типи мислення. Наприклад, людина-логік любить, щоб все було структуровано, людина-інтуїт&nbsp;— спонтанна, вона любить бути в центрі уваги. Третій типаж&nbsp;— залежні від соціальної думки. Відтак, залежно від психотипу, люди по-різному комунікують,&nbsp;— розповіла психологиня Світлана Арефнія.&nbsp;З її слів, порушена комунікація&nbsp;— це коли включається тільки емоційна сфера. Говорити можна тільки коли учасники спокійні, а також обравши форму спілкування, можна також підготувати нотатки. З'ясовувати стосунки треба тільки віч-на-віч — де видно реакцію людини.&nbsp;<br>Про комунікацію, діалог, уміння говорити те, що травмує, навички комунікації вразливим людям говоримо з психологинею Світланою Арефнією у програмі На перспективу.</p><p></p>
<p></p><p>Є люди, які орієнтовані лише на інших, ними найчастіше керує емоційний мозок, — розповідає психологиня Наталія Ломоносова. Бувають злиті сім'ї, де за дітей все вирішують, де всі співзалежні. Тоді дитина відчуває нестачу любові. Як наслідок, вона втрачає “я-позицію”, порушено “я-процес”, коли людина розуміє - хто вона, чи задоволена собою, чого хоче. Далі у парах теж формується співзалежність і людина не живить себе сама. Таким людям, щоб знати, що "я є" - потрібні інші. Якщо є лише “ми” – розмивається особиста відповідальність. Про співзалежність, прив’язки й дитячі сценарії, які впливають на доросле життя, говоримо з психологинею і гіпнотерапевткою Наталією Ломоносовою у програмі Ілони Довгань На перспективу</p><p></p>
<p></p><p>Якщо фокус на тілі стоїть на першому місці в житті, це означає, що у людини не все добре з тілесною ідентичністю,&nbsp;— розповідає психологиня Ксенія Грицай. Чому виникає невдоволення собою? Оцінки дорослих, батьків&nbsp;— ти красивий/ва, ти худа/ий,&nbsp;— це може стати частиною ідентичності. У підлітковому віці ця&nbsp; ідентичність формується оточенням однолітків.&nbsp; Якщо не було сформовано здорового сприйняття себе, то це можна наростити, виховати. Є духовні практики, догляд за своїм тілом, активність, відносини з їжею, контакти з іншими, розповідає психологиня. Про прийняття себе і свого тіла, розлади харчової поведінки, а також сексуальність як чоловіків так і жінок, говоримо з психологинею Ксенією Грицай у програмі На перспективу</p><p></p>
<p></p><p>Конфлікт показує, які ми насправді, показує, де наші червони лінії і це може бути корисно для майбутнього стосунків&nbsp;— розповідає психологиня Марина Романенко. Конфлікт — це різні точки зору, а сварка — це коли я хочу, щоб людина визнала мою точку зору як єдину правильну. Мета сварки — хто сильніший, той і має рацію.&nbsp;&nbsp;Як зробити, щоб конфлікти не перетворювалися на чвари? Які є плюси і мінуси конфліктів, коли вони продуктивні?</p><p></p>
<p></p><p>Гра, азарт, гроші і жорстокість&nbsp;— це те, що приваблює в серіалі “Гра в кальмара”. Люди прагнуть агресії, жорстокості&nbsp;— це частина нашої природи, пояснює психологиня Олена Шершньова. Однак у серіалі немає жодної рольової моделі, на яку можна було б рівнятися, тому не варто радити його дивитись підліткам чи дітям. Чим небезпечний серіал “Гра в кальмара”, чому він викликає ажіотаж, як батькам регулювати відеоконтент для дітей і як самим дорослим не попастися на гачок медіаманіпуляцій&nbsp;— говоримо з Оленою Шершньовою у програмі Ілони Довгань На перспективу</p><p></p>
<p></p><p>Не бійтеся сліз, ми чомусь думаємо, що це погано. Доречними будуть фрази “я з тобою”, “ти можеш звертатися за підтримкою”, “ми пройдемо це разом”. Підтримуючи інших, не забувайте про власний ресурс, не треба розчинятися в людині, яка хворіє,&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;вважає Анна Доброва, психологиня, гештальт-терапевтка. Як допомагати людям, яким поставили онкодіагноз?&nbsp; Як поводитись на етапі, коли людині тільки повідомили про це? Яку емоційну і практичну підтримку можна надавати онкохворим&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;у програмі Ілони Довгань На перспективу</p><p></p>
<p></p><p></p><p>Якщо успішна, заможна людина не цінує себе, у неї завжди буде відчуття, що вона недотягнула. Самоцінність&nbsp;<span style="color: rgb(77, 81, 86); font-family: arial, sans-serif;">—</span>&nbsp;це коли ви бережете свій час, себе як ресурс, думаєте як полегшити собі життя. Чому ті, кого ми вважаємо супер успішними, можуть бути нещасливими? Що об'єднує успішних людей? Яку роль в успішності грає самоцінність і чому це не те саме, що самооцінка? <br>У програмі На перспективу говоримо про це з Єгором Тополовим, психологом, доктором психологічних наук, керівником психологічного центру ТОПСЕНС</p><p></p><p></p>
loading